Я не диктатор

Я не диктатор,

Казав клоун-артист,

Як виразка шлунку,

Фурункул і прищ.

Я не диктатор —

Бо лялька-злодій,

Він не українець —

Хто ще не прозрів.

Робить що кажуть,

І завжди так робив,

На сцені заграють,

Танцюють ляльки.

 

Залежний від сцени

Ляльковод поведе,

Хто з них приречений

Хто-першим впаде.

Лялькам усім байдуже,

Що буде й було,

На сцені комфортно

Бо театр й кіно.

Я не диктатор

Сказав не президент,

Як лялька прокляття,

Що нищить усе.

 

Сліпий не побачить,

Зрозуміє, глухий

Як мізків не має.

Ця лялька — відстій,

Я не диктатор

Знов по вухах-брехня,

На ляльку чекають

Смерть і ганьба.

Сценарій мутний,

Та у шоці глядач,

Ляльководи загрались

Де — фінальний сеанс.

 

Театр вмирає

Корабель на дно

Ляльки - не щури

Їм втекти не дано...

Лялькам усім байдуже,

Бо життя їх - кіно,

За лаштунками, сцена...

Або знову - на біс!

Або знову - на дно...