Про свинство

Свиню підсуне лиш свиня,

Хіба сама й про це не знає...

А може й робить це свідомо,

Саме про це і невідомо.

Сумління спить в таких випадках,

Незрозуміло — це ж загадка.

А може й взагалі відсутнє,

Чудес на світі не існує.

 

Бо коли копнути ногою?

Це урок впливу з головою

Й сумління вдасться розбудити,

Якщо все правильно зробити!

Бо так і житиме свиня,

Її ж це все задовольняє.

Що не наробить — насмердить,

Воно їй зовсім не болить.

 

Кожен по-своєму свинячить,

Щось зіпсує, десь напартачить.

З натхненням зробить свої справи —

Чи ненароком, чи від спраги!

 

Так і живе собі свиня,

Бо її все задовольняє.

Воно їй зовсім не болить

Все що не робить — все смердить!

Свиня свинею поганяє,

На це уваги не звертає.

Й на запах дивно реагує —

Закривши ніс очі зажмурить...