Життя — як книга

Життя — як книга, що старіє із часом,

І кріпне згодом, мов марочне вино.

Стає міцніше від щоденних стресів

Для кожного — це, звісно, не кіно…

 

Та хтось пірнає у потаємні мрії

І хоче мати на це вплив,

Але, як дурень, у мріях багатіє

І переконаний, що він правий.

 

Та правда, як полин, гірка й корисна —

Не всім допомагає, як болить.

Але можна зробити щось навмисно —

Зроби добро — воно віддячить,

Як не відразу — то пізніш…

 

Чому ніхто не любить правди в очі,

І гнівом переповнений тоді?

Бо не правий, а дуже цього хоче

І залишається в полоні своїх мрій…