Україно моя

Україно моя, як тебе не любити?

Сьогодні ти для мене — друга мати.

В самотності це важко пережити,

Великий гріх цього не пам'ятати.

 

Про рідний край коли лише згадаю —

Душа чомусь боліти починає.

Думками саме тільки і живеш,

Що вже нарешті вдома будеш.

 

Де, звісно, не залежиш від обставин,

Які марудять душу на чужині.

Бо тільки вдома сам собі хазяїн —

Твоя батьківська хата-батьківщина.

 

Банально, навкруги завжди лунає —

Принаймні, звісно, у чужому краї,

В якому довелось перебувати:

Душа і серце будуть пам'ятати.

 

Тільки любити треба Україну

В щасливу й лиху для нас годину.

Сьогодні Україна — друга мати.

Не будьмо грішні... це треба пам'ятати.

 

1990