Чи є надія

Коли зведуть все нанівець,

Шмарклі пускаючи, убогі,

Розправить плечі сам триндець —

Сяде на шию й звісить ноги.

 

Чи повилазило сліпим?

Й позакладало комусь вуха?

Не видно, звідки вітер дме?

І в мізках вже давно засуха...

 

Це повний шлак несамовитий,

Ні в які двері не заходить,

Бо на всю голову відбиті

Із розуму завзято сходять.

 

Так відбувається тому,

Бо знищують альтернативи.

Брехнею створюють пітьму

І чорне видають за біле.

 

Кіно убогих ще триває,

Та й глядачі вже очманіли.

Здоровий глузд їх покидає,

Та у них є надія — вижить...