Життя як крига

Чому життя ламається, як крига?

Його частенько ми ламаємо самі.

Коли ж на серці настає відлига,

Чому з’являється самотність на душі?

 

Коли втрачаєш — серденько болить,

І втрати ці, на жаль, не повернути.

Тоді й сам не знаєш, що робить,

Та, зціпивши зуби, ми продовжуємо жити.

 

Боротись треба, бо життя одне,

Але, на жаль, цього ніхто не робить.

Наче вода із рук життя тече,

А вдруге жити вже ніхто не зможе.

 

2014