Різдвяні ночі

Гуси у вирій відлетіли,

Грудень прийшов, дні потемніли.

Розплющив очі раннім ранком —

Насипав перший сніг на ганку.

 

Мороз на вуха собі тисне,

Ніс червоніє — прикро, звісно,

Але це зовсім не біда —

Так привіталася зима!

 

Насупив брови Морозенко,

Немолодий уже старенький,

Іде і ноги волоче,

Із торбою через плече.

 

Під носа щось собі бурчить,

Не поспішає — час летить.

Тут теплий вітер завітав

І став дощем усіх лякати.

 

Пада, старанно поливає,

Асфальт ретельно вимиває,

Хоче порядки навести,

Ніби змива старі гріхи.

 

Зайшло тепло це тимчасове,

Може останнє, нетипове.

Зимою на останнім кроці

Чекаємо Різдвяні ночі.

 

Чудові, милі, чарівні

У ці грудневі сиві дні.

Згадали ж, звісно, про оздоби,

Про ялинки та хороводи.

 

Готуємося помаленьку

В надії, що піде старенький,

З собою смуток забере

І десь подалі занесе.

 

Досить вже зла, принаймні зараз,

Стомилися від негараздів.

Перед різдвяними святами

Широким степом та лісами

 

Мандрує, з обрієм зустрівшись,

Можливо, трохи заморившись,

Спритний, веселий, молодий,

Повен НАДІЇ рік Новий!

 

14.12.2025