Постарів

Вітер листя на деревах лагідно ласкає,

Чисту кришталеву воду пускає джерело.

У траві несамовито цвіркуни співають,

Помаленьку ніч підкралась — засина село.

 

Незабаром стане тиша й спокій навкруги,

Знову все відпочивати буде, як завжди.

Ніч укриє все навколо ковдрою пітьми,

І на небі засіяють весело зірки...

 

Сивий ранок підкрадеться, розбудить півнів,

Промінь сонця посміхнеться з росою в траві.

Невблаганно день почнеться, оживе село,

Череда корів пасеться в луках над ставком...

 

Знов за обрієм сідає сонечко ясне,

День од вечора втікає, як дитя мале.

Плине час, життя минає, день змінює ніч,

Кожен з нас чогось чекає та мріє про своє...

 

28.08.18