Постарів
Вітер листя на деревах лагідно ласкає,
Чисту кришталеву воду пускає джерело.
У траві несамовито цвіркуни співають,
Помаленьку ніч підкралась — засина село.
Незабаром стане тиша й спокій навкруги,
Знову все відпочивати буде, як завжди.
Ніч укриє все навколо ковдрою пітьми,
І на небі засіяють весело зірки...
Сивий ранок підкрадеться, розбудить півнів,
Промінь сонця посміхнеться з росою в траві.
Невблаганно день почнеться, оживе село,
Череда корів пасеться в луках над ставком...
Знов за обрієм сідає сонечко ясне,
День од вечора втікає, як дитя мале.
Плине час, життя минає, день змінює ніч,
Кожен з нас чогось чекає та мріє про своє...
28.08.18
