Пестощі природи

Стомлене сонечко хилиться спати,

Ноги за обрій ледь-ледь волоче...

Небо червоне від вітру чи злості,

Зненацька заплакало нудним дощем...

 

Вночі майстерно, трохи завзято

Старанно землю дощик промочив.

Квіти на клумбах свіженькі, бадьоро

Граючись, пестять свої пелюстки...

 

Ранок нестримно і дуже сміливо

Пташиною піснею ніч замінив...

Сонечко виспалось, кволе, ліниво

Нехотя сушить росу на траві...

 

Мокра у полі красуня-пшениця

Грає колоссям на втіху собі.

Все просинається і оживає,

Ранок ховається і день настає...

 

Сонце, піднявшись, бавиться хмарами,

Дарує тепло, не шкодуючи сил.

Все підкоряється законам природи,

Красуні, яка неповторна в собі.